Сердечний — Словник української мови — значення слова, це

серце

Точність переглянута

Зміст

  • 1 Українська
    • 1.1 Морфологічні та синтаксичні властивості
    • 1.2 Вимова
    • 1.3 Семантичні властивості
      • 1.3.1 Значення
      • 1.3.2 Синоніми
      • 1.3.3 Антоніми
      • 1.3.4 Гіпероніми
      • 1.3.5 Гіпоніми
      • 1.3.6 Холоніми
      • 1.3.7 Мероніми
    • 1.4 Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми
      • 1.4.1 1 значення
      • 1.4.2 2 значення
    • 1.5 Споріднені слова
    • 1.6 Етимологія
    • 1.7 Переклад
    • 1.8 Джерела

Морфологічні та синтаксичні властивості [ ред. ]

Іменник, середній рід, неістота.

відмінок однина множина
називний се́рце серця́
родовий се́рця серде́ць, серць
давальний се́рцю, се́рцеві серця́м
знахідний се́рце серця́
орудний се́рцем серця́ми
місцевий на/у се́рці, по се́рцю на/у серця́х
кличний се́рце серця́

Корінь: -серц-; закінчення: .

Вимова [ ред. ]

  • МФА: [ sért͡se ]
  • прослухати вимову?, файл
  • УФ: [ сéрце ]

Семантичні властивості [ ред. ]

Значення [ ред. ]

  1. центральний орган кровоносної системи у вигляді м’язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. ◆ Вона чула, як в грудях стукотіло серце швидко-швидко. Нечуй-ЛевицькийЄ у фізіології таке поняття — ударний об’єм серця. Під цим терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорту за одне скорочення. Знання та працяБрянському розстебнули гімнастьорку, оглянули рану. Осколок пройшов у серце. Олесь Гончар
    • місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. ◆ На ту пару русалонька Тільки подивилась, Змінилася у личеньку, За серце схопилась. Леся УкраїнкаВона підходила до рампи, усміхаючися нам і кладучи руку на серце. Юрій ЯновськийЗаплакана Фросина Поляруш, тримаючись рукою за серце, обернулась обличчям до села, але вже нікого не побачила на шляху. Михайло Стельмах
    • обр. осердя будь-чого.◆ Там [у Москві] розум Партії палає, Там серце людськості кипить…, Там голос Леніна високий Трудівників рівняє кроки. Максим Рильський
    • поет. У порівняннях. ◆ Зелена лампа тепло світилась у хаті, як добре серце у грудях. Михайло Коцюбинський
  2. цей орган людини як символ зосередження почуттів, настроїв, переживань тощо. ◆ Наталка була така зворушена, що лице її червонїло неначе той маків цьвіт, а серце так тьохкало та било ся у грудях, що нїби хотїло вискочити. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.Знову невдоволення ворухнулось у серці, але на цей раз — не так на себе самого, як на Діденка. Андрій ГоловкоКозаков не раз переконувався, що Павчине серце справді володів дивною властивістю — вгадувати на відстані біду чи щастя полку. Олесь Гончар
    • Здатність почувати й розуміти инших; чуйність, сердешність. ◆ — Вами свідчуся, люди добрі, що отсей Мошко… показав мені в моїй біді більше серця, більше приятельства, ніж моя власна кров. Іван ФранкоЧим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотности? Олесь Гончар— Пани…, а душі людської, серця в них немає! Їм, коли простий чоловік, то все одно, що тварюка…. Панас Мирний
    • Цей орган людини як символ любовних почуттів, любовної прив’язаності. ◆ Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як бог нам дає. Тарас ШевченкоДратують мене оті «парочки», заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю, яка тільки на деякий час розлучила нас. Та що ж поробиш, коли розум з серцем не завжди живе у згоді. Михайло КоцюбинськийСерце в неї, вже здібне до любові, вперше завмирало. Юрій Яновський
    • перен. внутрішній психічний світ людини, її настрої, переживання, почуття. ◆ Поговорив [парубок] з дівчиною — вже й каже, що полюбив, а частісінько не зна, яке у дівчини серце, яка душа. Квітка-Основ’яненко[Лікар:] Живе панночка на дозвіллі, читає, мріями усякими займається і серця нікому розказати. Леся УкраїнкаТи не був у нашій Україні, Хліба-соли з нами не ділив, Але знай, що серцем ми єдині, Що навік не розбратать братів. Максим Рильський
    • Із означ. скупність якостей, рис, властивих певній особі; вдача людини. ◆ Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду. Ганна БарвінокНема чоловікові щастя, в кого жінка буде гординя; нема й жінці добра, коли в чоловіка невгамовне гордеє серце. Пантелеймон Куліш— Коли б та знала його високі думки, благородне серце, його ідейність, чистоту душевну…. ти б була зачарована ним…. Михайло Коцюбинський
    • Із означ. людина як носій тих чи інших рис, якостей. ◆ Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світлом…. Панас МирнийТриста юних сердець вийшли за місто, щоб утворити живий ланцюг, аби набої, снаряди і продукти безперебійно надходили в окопи бійцям. Знання та праця
  3. розм. часто у сполуч. із займ. «моє», а також зі сл.« козаче», «дівчинонько». Ласкаве звертання до когось. ◆ Згадай, серце, як з тобою Вдвох, весінньою добою,… Ми під явором сиділи. Іван Манжура— Аркадію, ти не зробиш цього! — прокидається владність у словах і постаті Лізи. — Кола не зроблю цього, моє серце, то завтра тебе до нитки обберуть, а післязавтра і до мене твої божі люди доберуться. Михайло Стельмах— Ну, спасибі ж тобі за все, серце-козаче, — сказав Палій нарешті. Данило МордовецьКалино-малино, Ряснеє деревце! Хто ж тебе пригорне, Дівчинонько-серце? Степан Руданський«А ти, серце-голубонько, не журись Та до мене, молодчика, прихились…» Леонід Глібов
  4. перен. гнів, роздратування. ◆ Соломія неначе проспала ввесь час своєї хвороби, як одну довгу ніч, і тільки тепер знов прокинулась вранці з давнім серцем, з давнім почуванням обіди. Нечуй-ЛевицькийВін попокрутив носом днів зо два: а далі — що то вже сталось йому — слухаю: ляпа ціпом. А я уже — де те й серце ділось — радію-радію. «Оце ж — думаю — синок хазяйнувать буде». Архип ТесленкоГолос у Каленика Романовича був хоч і сердитий, але звучало в ньому більше батьківського бурчання, ніж серця. Іван Сенченко
  5. чого, перен. головна, найважливіша частина, осереддя чогось. ◆ — Сила їх [монголів] велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю. Іван Франко— Буде Москва Руській землі серцем! — вигукнув мрійливо [Юрій Долгорукий]. Антон Хижняк, Д. ГалицькийСерце організації знаходилось тут, у печері, і треба було направляти його працю так, щоб його ритмічний пульс відчували в кожному селі, у кожній хаті. Дмитро БедзикПеред командуванням стояло завдання якомога швидше взяти Запоріжжя — серце південної індустрії. Яків БашГоловний водозабірний вузол — це серце системи, що гонить живлющу вологу на поля по артеріях-каналах. Наука і життя
  6. перен. металева, циліндричної форми частина дзвона, розташована у внутрішній його частині; язик. ◆ Стара дзвіниця… Від серця дзвона падав вірьовка. Місячна ніч. Церковний сторож відбивав години. Іван МикитенкоВін хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки; потягнув, але важке металеве серце ледве дійшло до обідка дзвона. Михайло Стельмах
  7. діал.медуза. ◆ Між рибою біліло, як холодець, серце, тобто медуза. Нечуй-ЛевицькийІ досі є в морі те серце : несміливо, крадучись, плава, слизьке та холодне, жалке, наче та кропива, ворушиться мляво та труситься, тіні од себе не має — прозоре. Дніпрова Чайка, «Морське серце»
Читайте также:  Этиология и патогенез гипертонической болезни (ГБ)

Синоніми [ ред. ]

  1. душа, настрій, переживання, чуйність, чуттєвість, сердешність, любов, кохання, почуття, особа, людина, вдача, характер, норів
  2. друже
  3. гнів, роздратування, злість, лють, лютість
  4. центр, осереддя, осередок, осердя, кістяк, середмістя
  5. язик
  6. медуза

Антоніми [ ред. ]

  1. спокій, доброта, лагідність, урівноваженість, смирність, холоднокровність
  2. край, окраїна, відшиб, периферія

Гіпероніми [ ред. ]

  1. орган, організм
  2. почуття, емоція
  3. центр
  4. дзвін
  5. тварина

Гіпоніми [ ред. ]

Холоніми [ ред. ]

  1. орган, організм, людина, тварина, істота
  2. звертання
  3. почуття, емоція
  4. місце, місцина, місцевість, територія, терен, область
  5. дзвін

Мероніми [ ред. ]

  1. праве передсердя, ліве передсердя, верхня порожниста вена, аорта, легенева артерія, легенева вена, мітральний клапан, аортальний клапан, лівий шлуночок, правий шлуночок, нижня порожниста вена, тристулковий клапан, клапан легеневого стовбура
  2. щупальце, первинне щупальце, шлунок, епідерміс, мезоглея, зовнішнє нервове кільце, вторинне щупальце, внутрішнє нервове кільце, кільцевий канал кишківника, радіальний канал кишківника, манубріум, гастродерміс

Усталені й термінологічні словосполучення, фразеологізми [ ред. ]

  • б’ється серце, б’ється серце у грудяхкого

1 значення [ ред. ]

  • ожиріння серця
  • порок серця
  • серцева недостатність
  • в’ється як (мов, наче тощо) гадина коло серця
  • залоскотало коло серця
  • занудило коло серця
  • засмоктало біля (коло) серця
  • здавило (здушило) коло серця
  • мов (немов, наче тощо) ножем вколоти в серце
  • мов (немов, наче тощо) п’явки за серце ссуть
  • мов (немов, наче тощо) хто серпом різнув (різонув) по серцю
  • мов (немов, наче тощо) хто встромив (вгородив) ніж (ножа) в серце
  • мов (немов, наче тощо) хто шпигонув ножем у серце
  • мов (немов, наче тощо) хто голку встромив у серце
  • мов (немов, наче тощо) хто всадив кулю в серце
  • мов (немов, наче тощо) хто кольнув у серце
  • мов (немов, наче тощо) хто батогом по серцю стьобає (стьобнув, стьобне тощо)
  • наставляти (наставити) ніж на серце
  • наче (мов, як тощо) ножем полоснути по серцю
  • ніж (гострий) у серце
  • ножем (гострим) у серці
  • перестало битися серце
  • пече (горить) коло серця (під серцем)
  • поки б’ється серце
  • поклавши руку на серце
  • пригортати (пригорнути) до серця (рідко к серцю)
  • пригортатися (пригорнутися) до серця
  • притискати (притиснути) до серця
  • серце (за серце) наче (мов, немов) рукою (обценьками, у жмені, у лещатах тощо) здавить (здавив, здавило)
  • серце мало (трохи тощо) не вискочить (вискочило)
  • серце ладне (було) вискочити
  • серце вискакує (виривається)
  • серце підплигує (підплигнуло)
  • серце стискається (стискується, стиснулося, стислося)
  • серця б’ються (билися) в унісон
  • смоктати коло (біля) серця (під серцем, за серце)
  • у стук серце стукає (стукало)
  • як (ледве) не вискочить серце
Читайте также:  Как вылечить алкоголизм без ведома больного

2 значення [ ред. ]

  • боліти серцем
  • брати по серцю й крові
  • брати (узяти) до серця
  • брати (узяти) в серце
  • брати (узяти) за серце
  • (бути) серцем
  • в глибині серця
  • великого серця
  • велике серце
  • веселити (розвеселити) серце
  • весело на серці
  • виймати (вийняти) серце
  • виливати (вилити) серце
  • вирвати з серця
  • відбирати (відібрати) серце (й душу)
  • відводити (відвести) тугу від серця
  • віддавати (віддати) серце
  • відігрівати (відігріти) змію біля (коло) серця (свого)
  • відігрівати (відігріти) серце
  • відкраяти від (од) серця
  • відкривати (відкрити) серце
  • відлигнути на серці
  • відлягло (одлягло) від (од) серця (на серці)
  • відійшло (відійде тощо) від (од) серця
  • від серця до серця
  • від (од) щирого серця
  • відпочиває (одпочиває, відпочине, одпочине тощо) серце

Споріднені слова [ ред. ]

Етимологія [ ред. ]

Слово походить зі стсл. сръдьцє, срьдьцє , що походе з псл. *sьrdьko, що виникло з і.-є. *ḱr̥d-, що розвинулося з п.-і.-є. кореня *ḱḗr. Очевидно, похідне від *sьrdь «середина» з иншим ступенем вокалізму.

СЕРЦЕВИЙ — СЕРДЕЧНИЙ -СЕРДЕШНИЙ

Серцевий.Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; при­значений для його лікування: серце­вий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1.Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердеч­ні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов’язаний з почуттями, наст­роями, переживаннями людини: сер­дечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні(Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лу-кію, якесь сердечне тепло проймало йо­го (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя,

що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружи­на, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упереджен­ня відразу пропали. Я побачив перед со­бою сердечного, розумного і щирого дру­га(Р.Іваничук).

4. Пов’язаний з почуттям закоха­ності: сердечні таємниці, сердечні справи.

Сердешний,розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась(Т.Шев­ченко); Вернувся додому: жінка з діть­ми вийшла назустріч і не пізнала серде­шного (О.Стороженко); — Це ж у ньо­го жінка хворіє, а він, сердешний, пере­живає(Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Ка-щенко).

СЕСТРА.При підметі, виражено­му зворотами сестра з братом, сестра з сестроютощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Сек-лета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як нерозмовляли з собою (М.Коцюбин­ський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе. (Панас Мирний); Христина си­діла коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сест­рою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ — СИВІТИСЯ — СИВІ­ШАТИ

Сивіти.Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, видніти-ся (про щось сиве). І виріс я на чужи­ні, І сивію в чужому краї (Т.Шев­ченко); — Море починає сивіти (О.Донченко).

Сивітися.Те саме, що сивіти.Поле сивілося, стаючи з білого попелястим(О.Гончар).

Сивішати.Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затумане­ними очима, блідий, укритий білою ще­тиною, що кожного ранку сивішає(І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР — СИГНАЛЬ­НИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор,-а. Прилад, призна­чений для сигналізації: радіометрич­ний сигналізатор, пожежний сигна­лізатор.

Сигнальник, сигналіст,-а. Матрос або робітник, який передає й при­ймає сигнали. Життя і навчання мо­ряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно не­суть вахту сигнальники, радіометрис­ти (з газети); — Може, там сигналіст стоїть, — пускався в догадки Кузь­ма, — та сигнали на берег передає аз­букою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ — СИГНА­ЛИТИ

Сигналізувати,-ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сиг­налізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.

2. перен. Повідомляти, попереджа­ти про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. — Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізу­вала нам про небезпеку(Ю.Мокрієв).

Сигналити,недок. Те саме, що сиг­налізувати 1: сигналити ліхтариком, сигналити прапорцями, шофер сигна­лить.

сигнальник, сигналістдив. сигна­лізатор.

СИЛОМІЦЬ,присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, приму-

З

шуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Не-чуй-Левицький); Вона вхопилася ру­ками за стіл, мов боялася, що її тягти­муть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його роз­жовую і ковтаю силоміць (Ю.Зба-нацький).

Читайте также:  Диета при болях в желудке что можно кушать, а что нет, примерное меню на неделю

СИЛЬЦЕ — СІЛЬЦЕ

Сильце,-я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце 1 . Тесаме, що сильце.

Сільце 2 .Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, города­ми та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс(Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

СИН,-а. При підметі, вираженому зворотами син з батьком, син з ма­тір’ю,присудок уживається: а) у фор­мі множини. Другого дня зійшло сонце, а Микола з батьком та матір ‘ю вже й пообідали (І.Нечуй-Левицький); А Лу-к ‘янів син — Данило, коли хочете, ра­зом з батьком працювали на голубівсь-кому руднику (П.Панч); б) у формі од­нини. Уся молодіж наче «подуріла».. Нерідко син ворогував з батьком (Па­нас Мирний); Яз батьком — ще ма­лий — у вітряному лісі ішов стежиною (М.Рильський). Пор. батько.

СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ — СИН­ДИКАЛЬНИЙ — синдикатний, СИНДИКАТСЬКИЙ

Синдикалістський.Який стосуєть­ся синдикалізму, синдикаліста: син­дикалістський ухил.

Синдикальний.Який стосується синдикату як професійної спілки: син­дикальний конгрес.

Синдикатний, синдикатський.Який стосується синдикату як форми мо­нополії: синдикатні (синдикатські) об’єднання.

СИНИТИ — СИНІТИ — СИНІ-ТИСЯ — СИНІШАТИ

Синити,перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій ко­лір. Пливуть човни, блищать весель­ця. А в лузі — мов хтось кожну мить перестеляє перестельця — червонить, синить, зеленить. (П.Тичина)

Синіти,неперех. Ставати синім, си­нішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо(В.Винниченко); Його то­всте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни па­вутинь (М.Рильський).

Синітися.Виділятися синім кольо­ром, виднітися (про щось синє). Си-ніється тут прозора вода(І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подиви­тися з печі (М.Ю.Тарновський).

Синішати.Ставати синішим. Холо­дна з дня на день синішає ріка(М.Риль­ський).

СИНІВ — СИНІВСЬКИЙ

Синів,синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); — Цить, сестро, бо йя голодна,обізвалась Балабуши-ха, — буду довго пам ятати синове ве­сілля (І.Нечуй-Левицький).

Синівський.Притаманний, власти­вий синові. Знаючи Гнатів твердий характер та синівську вірність, мати не раз користалася з його швидких ніг (Д.Бедзик); У високім зеленім шумі їй вчувався синівський голос (М.Олій­ник).

синіти — синітися — синішатидив. синити.

СИНОНІМІКА — СИНОНІ­МІЯ — СИНОНІМІЧНІСТЬ

Синоніміка. 1.Сукупність сино­німів якоїсь мови; розділ лексиколо­гії, який вивчає синоніми: українська синоніміка, проблеми синоніміки.

2. Те саме, що синонімія:лексична синоніміка.

Синонімія,-ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність,-ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: сино­німічність слів.

СИНХРО. Перша частина склад­них слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйордив. сеньйор.

синьйорадив. сеньйора.

синьйоринадив. сеньйорита.

СИРТ — СИРТЬ

Сирт,-у. Високогірна рівна ділян­ка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть,-і, ор. -тю. Промислова ри­ба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.

значення слів

ДИПЛОМАНТ м.
1.разг. То же, что: дипломник.
2.Тот, кто награжден дипломом (3).
ДИПЛОМНИК м.
1.Учащийся высшего или среднего специального учебного заведения, работающий или закончивший работу над дипломным исследованием, проектом и т. п.
СЕРДЕЧНЫЙ1 м. разг.
1.Тот, кто любим; любимый человек, возлюбленный.
2.Тот, кто дорог, мил (употр. при упоминании о ком-л. с оттенком ласки, сострадания, жалости) .

СЕРДЕЧНЫЙ2 прил.
1.Соотносящийся по знач. с сущ. : сердце, связанный с ним.
2.перен. Связанный с чувствами, настроениями, переживаниями человека. // Отличающийся дружескими отношениями, чувством симпатии.
3.перен. Отзывчивый, добрый, чуткий. // Преисполненный задушевности, доброжелательства, чуткости.
4.перен. Искренний, задушевный.
5.перен. Любовный.
6.перен. разг. Родной, родимый, милый (употр. при упоминании о ком-л. с оттенком ласки, сострадания, жалости) .
СЕРДЦЕВИДНЫЙ прил.
1.Видом напоминающий сердце (1).
ГОЛОСИСТЫЙ прил.
1.Обладающий сильным, звучным голосом (1-3).
2.Громкий, звонкий.
ГОЛОСОВОЙ прил.
1.Соотносящийся по знач. с сущ. : голос (1), связанный с ним. // Свойственный голосу, характерный для него. // Предназначенный для образования звуков голоса.
2.Соотносящийся по знач. с сущ. : голос (2), связанный с ним. // Свойственный голосу, характерный для него. // Связанный с певческим голосом.
ГОЛОСНОЙ прил. устар.
1.То же, что: голосовой (2).

Дипломант — студент, выполняющий дипломную работу.
Дипломник — студент, кот. получил диплом.
Сердечний — (перевод с укр. ) сердечный, (чуткий, искренний) душевный, задушевный, проникновенный.
Сердешний (или сердечный) — связанное с взаимоотношениями между внутренним миром двух или нескольких лиц; близкий, интимный.
Серцевий — сердечный (см. Сердешний ).
Голосистий (голосистый) — Обладающий богатым, звучным и сильным голосом.
Голосний (громкий, громогласный, зычный) — Сильно звучащий, хорошо слышный.
Голосовий (голосовой) — Служащий для образования голоса.

Ссылка на основную публикацию
Сенсорная полинейропатия нижних конечностей симптомы и признаки
Полинейропатия (ПНП) Полинейропатия - одна из самых распространенных болезней периферической нервной системы. Что такое полинейропатия? Полинейропатии - это группа заболеваний,...
Селмевит — витаминно-минеральный комплекс на каждый день для жителей мегаполиса
Селмевит 60 шт. таблетки Фасовка: N60 Форма выпуска: таб. Действующее вещество: --> Упаковка: фл. Производитель: Фармстандарт ОТС Завод-производитель: Фармстандарт-УфаВИТА (Россия)...
Сельдерей — польза и вред для женщин, видео-рецепты сока, фото
Сельдерей: польза и вред Все Полезные статьи Новости Диетологии Рецепты здорового питания Каждую неделю мы публикуем статьи с ответами на...
Сенча Александр Викторович– врач Гастроэнтеролог, Терапевт, Семейный врач
Сенча Александр Викторович Гастроэнтеролог', 'Терапевт', 'Семейный врач Стоимость приёма от 6695р. Гастроэнтеролог, Терапевт, Семейный врач Стоимость приёма от 6695р. Врач-гастроэнтеролог....
Adblock detector